Маркування для перевезення небезпечних вантажів
(ДОПНВ / ADR)

Підклас 1.1 — речовина чи виріб, для якого притаманна небезпека вибуху масою.
Підклас 1.2 — речовина чи виріб, для якого притаманна небезпека розкидання, але яка не створює небезпеку вибуху масою.
Підклас 1.3 — речовина чи виріб, для якого притаманна небезпека загоряння, а також незначна небезпека вибуху або розкидання або те й інше, але не властива небезпека вибуху масою.

Підклас 1.4 — речовина чи виріб, які становлять незначну небезпеку у разі їхнього займання або ініціювання під час транспортування. Результат дії такої речовини чи виробу виявляється, в основному, всередині паковання (викид осколків значних розмірів не відбувається на велику відстань). Зовнішня пожежа не повинна стати причиною миттєвого вибуху майже всього вмісту пакування.

Підклас 1.5 — речовина, якій властива небезпека вибуху масою, але має настільки низьку чутливість, що при звичайних умовах транспортування існує дуже мала вірогідність її ініціювання або переходу від горіння до детонації. Імовірність переходу від горіння до детонації зростає під час транспортування такої речовини у великих кількостях.

Підклас 1.6 — вироби, які містять тільки малочутливі до детонації речовини, не здатні до вибуху масою, та характеризуються незначною ймовірністю випадкового ініціювання або поширювання вибуху. Небезпека, характерна для виробів підкласу 1.6, обмежується вибухом одного виробу.

Підклас 2.1 — гази, які при температурі 20 °С та нормального тиску 101,3 кПа є займистими в суміші з повітрям у разі їхньої концентрації не більше ніж 13 % (за об’ємом) або які мають діапазон концентраційних меж займання в суміші з повітрям не менше 12 % незалежно від значення нижньої концентраційної межі займання.
Вироби, зокрема аерозольні розпилювачі, які містять не менше 85 % легкозаймистих компонентів (за масою) та теплота їх згоряння не менше ніж ЗО кДж/г.

Підклас 2.2 — гази, які перевозять при температурі 20 °С та тиску не нижче 280 кПа або в охолодженому скрапленому стані. Гази, які є задушливими (розріджують або заміщають кисень у повітрі) або окисниками (спричиняють займання або підтримують горіння інших матеріалів у більшій мірі ніж повітря) або ті, які не долучено до інших підкласів.
Вироби, зокрема аерозольні розпилювачі, які за масою містять не більше 1% легкозаймистих компонентів та теплота їх згоряння менше ніж 20 кДж/г.

Підклас 2.3 — гази, значення середньої смертельної (летальної) концентрації (ЛК50) яких не більше М/22,4*5000 м г/м3 (ЛК60 <= 5000 частин на мільйон), а також гази, які є настільки токсичні або їдкі, що становлять небезпеку для здоров’я людей. Гази, які мають корозійні властивості, повинні бути віднесені до підкласу 2.3 із зазначанням для них додаткової небезпеки класу 8.
Вироби, зокрема аерозольні розпилювачі, вміст яких за токсичністю або корозійною дією (за винятком витискувального газу) відповідає критеріям віднесення до середнього або низького ступеня небезпеки. Вироби, вміст яких за токсичністю або корозійною дією (за винятком витискувального газу) відповідає критеріям віднесення до високого ступеня небезпеки, до перевезення допускати не можна.

Примітка. Високотоксичними є гази, значення ЛК50 яких не перевищує (ЛК50 <= 200 частин на мільйон).

Клас 3 — легкозаймисті рідини, які мають температуру спалаху вище 35°С і не підтримують горіння, тобто ті, які пройшли відповідне випробовування на горіння, та температура займання яких не менше ніж 100°С, або якщо вони є водними розчинами, що містять понад 90% води (за масою).
В’язкі нетоксичні некорозійні розчини та однорідні суміші, які мають температуру спалаху не нижче 23°С, але не вище 61°С, містять не більше 20% нітроцелюлози (із масовою часткою азоту не більше 12,6% на суху масу нітроцелюлози) та транспортують у вантажних одиницях місткістю менше 450 л.

Клас 4.1 — легкозаймисті тверді речовини (ЛЗТ), наприклад порошкоподібні, гранульовані або пастоподібні речовини, що можуть легко загорятися під короткочасним впливом джерела запалювання, такого як запалений сірник, під час горіння яких полум’я поширюється швидко, а також тверді речовини або вироби, здатні загорятися внаслідок тертя.

Клас 4.2 — пірофорні речовини, тобто речовини, охоплюючи суміші та розчини, які навіть у малих кількостях займаються у разі контакту з повітрям протягом 5 хв. Самонагрівні речовини, тобто речовини, охоплюючи суміші та розчини, або вироби, які у разі контакту з повітрям без підведення енергії ззовні, здатні до самонагрівання. Ці речовини займаються тільки у великих кількостях (кілограми) і лише через тривалий час (години або дні).

Клас 4.3 — речовини, які, взаємодіючи з водою, можуть виділяти займисті гази, здатні утворювати з повітрям вибухові суміші. Такі суміші легко займаються від будь-яких звичайних джерел запалювання, наприклад, від відкритого вогню, іскор слюсарних інструментів та незахищених електричних ламп. Речовини відносять до класу 4.3, якщо на будь-якій стадії випробовування відбувається мимовільне займання газу, який виділяється, або відбувається виділення займистого газу зі швидкістю понад 1 л. на кілограм речовини за годину.